книголюбство
КНИГОЛЮ́БСТВО, а, с.
Любов до книг (у 1 знач.).
Був А.Ф. Калита селянином, з наймитів, дивував своїм книголюбством і вражав якоюсь, я б сказав, підкресленою інтелігентністю й натхненним виразом обличчя (з мемуарної літ.);
Про книголюбство Ярослава Мудрого свідчать заснування князем Софійської бібліотеки, а також його активна просвітницька політика (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me