книголюбство

КНИГОЛЮ́БСТВО, а, с.

Любов до книг (у 1 знач.).

Був А.Ф. Калита селянином, з наймитів, дивував своїм книголюбством і вражав якоюсь, я б сказав, підкресленою інтелігентністю й натхненним виразом обличчя (з мемуарної літ.);

Про книголюбство Ярослава Мудрого свідчать заснування князем Софійської бібліотеки, а також його активна просвітницька політика (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me