книголікування
КНИГОЛІКУВА́ННЯ, я, с., мед.
Лікування книгою, книгами; бібліотерапія.
Книголікування дає змогу добирати індивідуально для кожної людини засоби психологічної корекції, пропонуючи їй для прочитання літературу певної тематики (з наук.-попул. літ.);
Наукове обґрунтування книголікування одержало лише на початку XX ст. з розвитком психоаналізу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me