книголікування

КНИГОЛІКУВА́ННЯ, я, с., мед.

Лікування книгою, книгами; бібліотерапія.

Книголікування дає змогу добирати індивідуально для кожної людини засоби психологічної корекції, пропонуючи їй для прочитання літературу певної тематики (з наук.-попул. літ.);

Наукове обґрунтування книголікування одержало лише на початку XX ст. з розвитком психоаналізу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me