книгорозповсюджувальний

КНИГОРОЗПОВСЮ́ДЖУВАЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до книгорозповсюдження.

У листопаді 2005 року було створено книгорозповсюджувальну корпорацію “Академкнига” НАН України (з публіц. літ.);

Відділ розповсюдження книжкових видань узагальнює інформацію для укладення угод з книгорозповсюджувальними організаціями та приватними особами, контролює виконання ними угод (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me