1. Словник української мови у 20 томах

книгосховище

КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с.

Спеціально обладнане приміщення для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів і т. ін.

Статечно сів [Віктор] на своє місце біля вікна, чекаючи, доки книга надійде з книгосховища (М. Дашкієв);

Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (А. Хижняк);

Він сам уперто вимальовував плани софійських підземель, намагаючись відтворити їх у первісному вигляді й тим самим бодай трохи наблизитися до розв'язання загадки про книгосховище Ярослава Мудрого (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгосховище — книгосхо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. книгосховище — -а, с. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книгосховище — Книгосхо́вище, -ща, -щу; -ща, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. книгосховище — КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (Хижняк... Словник української мови в 11 томах