книгосховище
книгосхо́вище
-а, с.
Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книгосховище — книгосхо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- книгосховище — КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів і т. ін. Статечно сів [Віктор] на своє місце біля вікна, чекаючи, доки книга надійде з книгосховища (М. Словник української мови у 20 томах
- книгосховище — Книгосхо́вище, -ща, -щу; -ща, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- книгосховище — КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (Хижняк... Словник української мови в 11 томах