книгосховище

книгосхо́вище

-а, с.

Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгосховище — книгосхо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. книгосховище — КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів і т. ін. Статечно сів [Віктор] на своє місце біля вікна, чекаючи, доки книга надійде з книгосховища (М. Словник української мови у 20 томах
  3. книгосховище — Книгосхо́вище, -ща, -щу; -ща, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. книгосховище — КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнане приміщення при бібліотеці для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів тощо. Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (Хижняк... Словник української мови в 11 томах