кнопочка

КНО́ПОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кно́пка.

Показала [дівчинка] майже непомітну кнопочку під колір дверей (А. Головко);

Годинник був на вигляд хоч і старомодний, та особливий: натисни на кнопочку збоку – і він продзвонить годину й заграє веселеньку мелодію (Б. Антоненко-Давидович);

Пам'ять чітко висвітила номер, палець вже тиснув на потрібні кнопочки (А. Кокотюха);

Луїза натиснула на кнопочку сигналiзацiї (Г. Вдовиченко);

Ірина швидко опанувала текстовий редактор, напам'ять вивчила всі кнопочки та пункти меню діалогового вікна (з газ.);

Біля розкладу завуч кнопочками прикріпив список учнів-переможців шкільної олімпіади (із журн.);

Елегантна жіноча сумочка закривається на кнопочку (з мови реклами).