1. Словник української мови у 20 томах

князький

КНЯЗЬКИ́Й, а́, е́, діал.

Князівський.

Серед ночі в бурю, в годину лихую, Він кинув свій замок, оселю князькую (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. князький — Кня́зьки́й = князі́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. князький — КНЯЗЬКИ́Й, а, е, заст., діал. Князівський. Обернемо в хліви князькі чертоги (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. князький — Князьки́й, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = княжецький 2. підходити під князький вінець. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201. Словник української мови Грінченка