кніксен

КНІ́КСЕН, у, ч.

Легке присідання разом з шанобливим уклоном як традиційне жіноче привітання (перев. учениці в школі, служниці стосовно наймача і т. ін.).

Панночки засмучено простягають руки, роблячи легкий кніксен (М. Івченко);

– Ти так манірно вклоняєшся, наче наші панни, роблячи свій витончений кніксен (П. Колесник);

Дівчина з рожевими .. щоками зробила щось на зразок кніксену і разом з теплою усмішкою вручила йому букет гарячо-червоних тюльпанів і троянд (О. Чорногуз);

Хлопці підскакують з лави, вклоняються, а дівчина, в якої ніяковість на обличчі з припухлими милими вустами і великими терновими очима, робить кніксен (Ю. Хорунжий);

Імітуючи переляк, панночка підхопилася зі свого складного стільчика і зробила кніксен (Н. Околітенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кніксен — кні́ксен іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. кніксен — Присідання, реверанс, г. кнікс. Словник синонімів Караванського
  3. кніксен — -у, ч., заст. Реверанс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кніксен — Уклін Словник чужослів Павло Штепа
  5. кніксен — кні́ксен (від нім. knicksen – робити реверанс, присідати) привітання дівчини з присіданням. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кніксен — РЕВЕРА́НС (шанобливий уклін), КНІ́КСЕН, КНІКС заст. Фесенко скочив з фаетона, зробив граціозний не поклін, а якийсь реверанс до усієї компанії загалом (І. Словник синонімів української мови
  7. кніксен — Кні́ксен, -на; -ксени, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кніксен — КНІ́КСЕН, у, ч., заст. Реверанс. — Ти так манірно вклоняєшся, наче наші панни, роблячи свій витончений кніксен (Кол., Терен.., 1959, 70). Словник української мови в 11 томах