коагульований
КОАГУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. до коагулюва́ти.
Досліджено процеси осадження коагульованих домішок, побудовано математичну модель процесів накопичення осаду (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Який коагулювався.
Якщо коагульований білок не вдається повернути до його попереднього стану, така коагуляція є незворотною і називається денатурацією (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коагульований — коагульо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- коагульований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до коагулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови