коад'ютор
КОАД'Ю́ТОР, а, ч., рел.-церк.
У католицькій та англіканській церквах – титулярний єпископ, що служить у єпархії як помічник і наступник єпархіального єпископа.
Він [митрополит] вислав свого коад'ютора Кипріяна Жоховського до Берестя, щоб зробив церковну ревізію (І. Франко);
На паперті каплиці перед архієпископом Соліковським стояли на колінах суперіор і коад'ютори, монах у каптурі тримав піднятий у руці хрест (Р. Іваничук);
Коад'ютор має обов'язок заступати єпархіального єпископа за його відсутності або якоїсь перешкоди в його діяльності й не має права відлучатися з єпархії на тривалий час (з наук.-попул. літ.);
Коад'ютора призначають у разі слабкого здоров'я єпископа або великої території єпархії (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me