коад'ютор

КОАД'Ю́ТОР, а, ч., рел.-церк.

У католицькій та англіканській церквах – титулярний єпископ, що служить у єпархії як помічник і наступник єпархіального єпископа.

Він [митрополит] вислав свого коад'ютора Кипріяна Жоховського до Берестя, щоб зробив церковну ревізію (І. Франко);

На паперті каплиці перед архієпископом Соліковським стояли на колінах суперіор і коад'ютори, монах у каптурі тримав піднятий у руці хрест (Р. Іваничук);

Коад'ютор має обов'язок заступати єпархіального єпископа за його відсутності або якоїсь перешкоди в його діяльності й не має права відлучатися з єпархії на тривалий час (з наук.-попул. літ.);

Коад'ютора призначають у разі слабкого здоров'я єпископа або великої території єпархії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me