коартикуляторний
КОАРТИКУЛЯТО́РНИЙ, а, е, лінгв.
Якому властива коартикуляція.
Позицiя звукосполучень на стиках слiв зумовлює їх коартикуляторний характер (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me