коартикуляторний

КОАРТИКУЛЯТО́РНИЙ, а, е, лінгв.

Якому властива коартикуляція.

Позицiя звукосполучень на стиках слiв зумовлює їх коартикуляторний характер (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me