коартикуляторно

КОАРТИКУЛЯТО́РНО, лінгв.

Присл. за знач. коартикулято́рний.

Розглядаючи структури зімкнених проривних приголосних, виділяють коартикуляторно залежні та коартикуляторно незалежні сегменти (з навч. літ.).