1. Словник української мови у 20 томах

кобальт

КО́БАЛЬТ, у, ч.

1. Хімічний елемент з атомним номером 27, сріблясто-білий метал із червонястим вилиском, твердіший від заліза.

Надлишок кобальту змінює забарвлення волосся – воно набуває блакитного або синього відтінку (з наук.-попул. літ.);

Як джерело гамма-випромінювання найчастіше застосовують радіоактивний кобальт або цезій (з навч. літ.);

Гречана каша – рекордсмен за вмістом заліза й кобальту, які беруть участь у кровотворенні (з газ.).

2. Темно-синя фарба, до складу якої входить цей метал.

У виготовленні кольорових керамічних і скляних виробів широко застосовувалися мінеральні фарби – здебільшого оксиди заліза, міді, мангану й кобальту (з навч. літ.);

// Колір, який відповідає цій фарбі.

Велетенський став мерехтів усіми переливами срібла і кобальту, відбиваючи в собі і весняне неспокійне небо, і береги, свіжою зеленню вкриті (Б. Лепкий);

Підніс [чернець] угору очі й поглянув на небо. Воно аж сяяло чистим кобальтом і пашіло, як розпечена емаль (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобальт — ко́бальт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кобальт — Кобальт — cobalt — Kobalt — хімічний елемент, символ Со, ат. н 27; ат. м. 58,9332. Отриманий в 1735 р швед. хіміком Г. Брандтом. Важкий метал сріблястого кольору з рожевим відтінком. Хімічно стійкий. Густина 8,900. tпл =1494 оС; tкип = 2960 оС. Гірничий енциклопедичний словник
  3. кобальт — -у, ч. 1》 Co. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал із червонястим вилиском, твердіший від заліза. 2》 Темно-синя фарба, до складу якої входить цей метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кобальт — ко́бальт (лат. cobaltum) хімічний елемент, символ Co, ат. н. 27; важкий метал сріблястого кольору з рожевим відтінком. Застосовують для виробництва спеціальних сплавів і сталей; сполуки К. використовують для виготовлення емалей і фарб. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кобальт — Co, хіміч. елемент з атомним числом 27; сріблястий метал; при кімнатній темп. стійкий до дії атмосферних факторів; міститься в мінералах (кобальт, смальтин); мікроелемент; застосовується як складник дуже твердих сплавів, карбідних агломератів... Універсальний словник-енциклопедія
  6. кобальт — КО́БАЛЬТ, у, ч. 1. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал із червонястим вилиском, твердіший від заліза. Після марганцю в тому ж ряду стоять ще три елементи — залізо, кобальт і нікель (Заг. Словник української мови в 11 томах