1. Словник української мови у 20 томах

кобеняк

КОБЕНЯ́К, а́, ч., заст.

1. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; кирея.

– Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк (Є. Гребінка);

Перед ним .. парубок у чорному кобеняку, підперезаний червоним поясом (О. Стороженко);

Спати під сукняним кобеняком було й м'яко, й тепло (М. Івченко);

Мефісто вилаяв Вакулу за нечемність і двома пучками гидливо обструсив те місце, де цупкий кобеняк шморгнув його чепурненького френча (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Темно зробилося, як під кобеняком (Григорій Тютюнник).

2. Різновид чоловічого плаща з відлогою.

Потім, він мене знову посадив на скриньку, вкрив на ніч своїм брезентовим кобеняком і наказав заснути (Л. Смілянський);

Повечоріє, похолоднішає на Дніпрі .. Палубний люд почне старанніше кутатись у завбачливо прихоплені кобеняки, плащі та макінтоші (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобеняк — кобеня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кобеняк — (накидка з відлогою) кирея, каптан, сіряк, д. бурка. Словник синонімів Караванського
  3. кобеняк — -а, ч. 1》 заст. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк. 2》 Вид чоловічого плаща з відлогою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кобеняк — СІРЯ́К (старовинний верхній довгополий одяг з грубого сукна), СІРЯЧИ́НА розм., СЕМИРЯ́ГА (СЕМЕРЯ́ГА) (СЕМРЯ́ГА) (СІМРЯ́ГА) заст., КИРЕ́Я заст., КОБЕНЯ́К заст. Одні ж у кармазинах і при шаблях, а другі в синіх каптанах та сіряках, без шабель (П. Словник синонімів української мови
  5. кобеняк — Кобеня́к, -ка́; -няки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кобеняк — КОБЕНЯ́К, а, ч. 1. заст. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк. — Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк (Греб., І, 1957, 60); Перед ним.. Словник української мови в 11 томах
  7. кобеняк — Кобеня́к, -ка м. Суконная длинная верхняя одежда съ капюшономъ. Чуб. VII. 422. Чоловік в чорному кобеняку і татарській кучмі. Стор. МПр. 107. Під'їзжає якийсь чоловік до куріня, — кобеняком нап'явся, у простій одежині. Рудч. Ск. II. 206. Словник української мови Грінченка