кобилочка

КОБИ́ЛОЧКА, и, ж.

Дрібний птах із широким шилоподібним дзьобом родини кропив'янкових.

Характерною ознакою всіх кобилочок є ступінчастий хвіст із довгими нижніми покривними перами (з наук.-попул. літ.);

В Європі найбільш поширеними є кобилочка річкова та кобилочка-цвіркун (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобилочка — -и, ж. Рід птахів родини славкових. Великий тлумачний словник сучасної мови