кобилочка
КОБИ́ЛОЧКА, и, ж.
Дрібний птах із широким шилоподібним дзьобом родини кропив'янкових.
Характерною ознакою всіх кобилочок є ступінчастий хвіст із довгими нижніми покривними перами (з наук.-попул. літ.);
В Європі найбільш поширеними є кобилочка річкова та кобилочка-цвіркун (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобилочка — -и, ж. Рід птахів родини славкових. Великий тлумачний словник сучасної мови