кобольд
КОБО́ЛЬД, а, ч.
У німецькій та скандинавській міфології – добродушний домовий або лісовий дух.
Кобольдам приписують кепкування над людьми, вони постійно вовтузяться і галасують (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобольд — -а, ч., міф. Підземний злий дух, гном, який шкодив рудокопам і металургам. Великий тлумачний словник сучасної мови