кобольд

кобо́льд

-а, ч., міф.

Підземний злий дух, гном, який шкодив рудокопам і металургам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобольд — КОБО́ЛЬД, а, ч. У німецькій та скандинавській міфології – добродушний домовий або лісовий дух. Кобольдам приписують кепкування над людьми, вони постійно вовтузяться і галасують (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах