коваликові
КОВА́ЛИКОВІ, вих, мн.
Родина жуків з яскравим забарвленням і плоским тілом, що живляться пилком та нектаром квіток, дрібними комахами.
Личинки коваликових завдають шкоди сільськогосподарським культурам і лісовим деревам (з наук. літ.);
Найголовніші зі шкідників, якими живиться зелена ящірка, – різні саранові, довгоносики, листогризи, коваликові, хрущ травневий та деякі інші (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коваликові — кова́ликові множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови