ковальчуків
КОВАЛЬЧУКІ́В, ко́ва, ко́ве.
Належний ковальчукові.
Ковальчукова хата стояла на краю села (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковальчуків — ковальчукі́в прикметник Орфографічний словник української мови
- ковальчуків — -кова, -кове. Належний ковальчукові. Великий тлумачний словник сучасної мови