ковалювання
КОВАЛЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. ковалюва́ти.
Школу ковалювання майстер проходив тут же, на підприємстві, тепер і в нього є послідовники (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковалювання — ковалюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ковалювання — -я, с. Дія за знач. ковалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковалювання — КОВАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ковалюва́ти. Словник української мови в 11 томах