ковач
КОВА́Ч, а́, ч., діал.
Коваль.
Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (О. Гончар);
Люди бачать в тих візерунках лише прикраси, а я помітив ще й незриме для вас, що вкладене серцями вишивальниць, ковачів, майстрів та дівчат, котрі схилялися над тим нехитрим шиттям (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковач — кова́ч іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- ковач — -а, ч., діал. Коваль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Ковач — (Kovaс) Міхал, нар. 1930, словацький політик, економіст; після оксамитної революції 1989 міністр фінансів словацького уряду (1989-91); з 1993 президент Словаччини. Універсальний словник-енциклопедія
- ковач — КОВА́Ч, а, ч., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі. Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (Гончар, III, 1959, 91). Словник української мови в 11 томах
- ковач — Ковач, -ча м. = коваль. Вх. Зн. 26. Словник української мови Грінченка