ковер
КОВЕ́Р, вра́, ч., діал., заст.
Килим.
Од свата до свата доріжка услата шитими коврами (з народної пісні);
Тут малиновий ковер на всю долівку, малинові дивани і крісла (Марко Вовчок);
Перський ковер покривав поміст кімнати (І. Франко);
* Образно. Хтось ізняв пишний ковер цвітистий, що лежав на полонинах, і поклав витерту ковдру руду жебрачу, з дірками й плямами (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковер — кавер, -а, ч. Назва договору про страхування, страхове покриття ризику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковер — моск. килим килим, килимець, килимок Словник чужослів Павло Штепа
- ковер — КОВЕ́Р, вра́, ч., заст., діал. Килим. Тут малиновий ковер на всю долівку, малинові дивани і крісла (Вовчок, І, 1955, 374); Килимові вироби на Україні мали різні назви. Найдавнішою з них є «ковер» (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 92). Словник української мови в 11 томах