1. Словник української мови у 20 томах

ковзалка

КО́ВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко.

Те саме, що ко́взанка.

Зійшов [Грицько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (С. Васильченко);

На .. ковзалці бігають веселі діти (Г. Епік);

* У порівн. Йосип Гордієнко .. завжди виголений і свіжий, мов хлоп'яча ковзалка (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковзалка — ко́взалка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ковзалка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що ковзанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковзалка — КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик). Словник синонімів української мови
  4. ковзалка — Ко́взалка, -лки, -лці; -залки, -лок і ко́взанка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ковзалка — КО́ВЗАЛКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ко́взанка. Зійшов [Грипько] на став, набрів на ковзалку й почав ковзатися (Вас., І, 1959, 162); На.. ковзалці бігають веселі діти (Епік, Тв., 1958, 355). Словник української мови в 11 томах
  6. ковзалка — Ко́взалка, -ки ж. Катокъ на льду. Мил. 55. Словник української мови Грінченка