ковролін

КОВРОЛІ́Н, у, ч.

М'яке покриття для підлоги, що виробляється в рулонах і не має фіксованих розмірів.

У куті порожньої кімнати, просто на підлозі, вкритій офісним ковроліном, лежав ортопедичний матрац (Любко Дереш);

Ковролін добре нейтралізує сторонні шуми, зменшує вібрації, термоізолює приміщення, що важливо для побутового і комерційного використання (з наук.-попул. літ.);

Загалом практиканти займалися маляркою, штукатуркою, гіпсокартоном, заливали стяжки, настилали ковролін і ламінат (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me