ковтонути
КОВТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, чого і без прям. дод., розм.
Підсил. до ковтну́ти.
Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику (І. Котляревський);
В рот – вода. Ковтонув раз, другий... У голові запаморочилося, страх паралізував думки, тільки руки-ноги на автоматі відчайдушно молотили – випливемо (Люко Дашвар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковтонути — ковтону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- ковтонути — -ну, -неш, док., перех., розм. Підсил. до ковтнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковтонути — КОВТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Підсил. до ковтнути. Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику (Котл., І, 1952, 167). Словник української мови в 11 томах
- ковтонути — Ковтону́ти, -ну́, -не́ш гл. Сильно глотнуть. Сивушки зараз ковтонули по кілишку. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка