ковтьоба
КОВТЬО́БА, и, ж., діал.
1. Ковбаня.
А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Сл. Б. Грінченка).
2. зневажл. Про незугарну, неохайну людину.
Другі дівчата розбирали: то красивий, то ковтьоба, то зух, а для неї вони [парубки] всі рівні (Панас Мирний);
Ковтьобами ж в село забрьохані вертались з обіцяних вершин знетямлені батьки, – пощерблені, важкі, мов камінці з-під рала, по спинах їх шмагали дощані батожки (П. Мовчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковтьоба — див. неохайний; яма Словник синонімів Вусика
- ковтьоба — -и, ж., діал. 1》 Ковбаня. 2》 зневажл. Про незугарну, неохайну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковтьоба — КОВТЬО́БА, и, ж., діал. 1. Ковбаня. А вже кабана то шукай де-небудь біля ковтьоби (Сл. Гр.). 2. зневажл. Про незугарну, неохайну людину. Другі дівчата розбирали: то красивий, то ковтьоба, то зух, а для неї [Галі] вони [парубки] всі рівні (Мирний, IV, 1955, 119). Словник української мови в 11 томах
- ковтьоба — Ковтьо́ба, -би и ковтьо́бина, -ни ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка