когніція

КОГНІ́ЦІЯ, ї, ж., псих.

Процес пізнання, набуття знань.

Когнітивний підхід до вивчення дискурсу нерозривно пов'язаний із соціальним, оскільки когніція притаманна людині в її соціальному бутті (з наук. літ.);

При контактуванні мов запозичуються насамперед ті одиниці, які містять прозорий образ, бо когніція встановлює межу процесу запозичення внаслідок контактування (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me