когніція
КОГНІ́ЦІЯ, ї, ж., псих.
Процес пізнання, набуття знань.
Когнітивний підхід до вивчення дискурсу нерозривно пов'язаний із соціальним, оскільки когніція притаманна людині в її соціальному бутті (з наук. літ.);
При контактуванні мов запозичуються насамперед ті одиниці, які містять прозорий образ, бо когніція встановлює межу процесу запозичення внаслідок контактування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me