1. Словник української мови у 20 томах

кодифікатор

КОДИФІКА́ТОР, а, ч.

Той, хто займається кодифікацією.

Унікальність Литовського статуту 1529 р. в тому, що його кодифікаторам внаслідок значної теоретичної роботи вдалося створити таку систему права, яка була однаково прийнята в усіх кінцях величезної різномовної держави (з навч. літ.);

Питання мовного “примусу” і мовної “свободи” є пунктом зіткнення між творцями і рушіями мовного прогресу – письменниками, літераторами та кодифікаторами мови – мовознавцями, лексикографами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кодифікатор — кодифіка́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кодифікатор — -а, ч. Той, хто займається кодифікацією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кодифікатор — Кодифіка́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кодифікатор — КОДИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто займається кодифікацією. Словник української мови в 11 томах