кодифікаторський
КОДИФІКА́ТОРСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до кодифіка́тор.
У статті про засади кодифікації української мови у 20-х – на початку 30-х рр. XX ст. розглядається питання про критерій нормалізації, який передбачала кодифікаторська практика в цей період (з наук. літ.);
Особливість кодифікаторської діяльності Й. Добровського полягала в тому, що він орієнтувався не на живе народне мовлення, а на літературну мову класичного періоду (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кодифікаторський — Кодифіка́торський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)