кодифікаторський

КОДИФІКА́ТОРСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до кодифіка́тор.

У статті про засади кодифікації української мови у 20-х – на початку 30-х рр. XX ст. розглядається питання про критерій нормалізації, який передбачала кодифікаторська практика в цей період (з наук. літ.);

Особливість кодифікаторської діяльності Й. Добровського полягала в тому, що він орієнтувався не на живе народне мовлення, а на літературну мову класичного періоду (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кодифікаторський — Кодифіка́торський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)