кодифікованість

КОДИФІКО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. кодифіко́ваний 2.

Кодифікація – це насамперед наявність граматик і словників. Чим їх більше, чим ширше ними користуються, тим менше в них розходжень і суперечностей, тим вищий ступінь кодифікованості літературної мови (В. Русанівський);

Дослідник підкреслює, що характерною ознакою розвитку будь-якої літературної мови є кодифікованість її норм, що сприймаються носіями мови як набір обов'язкових правил (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me