1. Словник української мови у 20 томах

козакин

КОЗАКИ́Н, а, ч., заст.

Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром.

Вийняла жінка з скрині мій .. козакин: що порвалось – позашивала та швиденько й випровадила (О. Стороженко);

Серед сірих шапок і присипаних снігом спин впадає в око малиновий козакин комбрига (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козакин — козаки́н іменник чоловічого роду одяг іст. Орфографічний словник української мови
  2. козакин — -а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козакин — Козаки́н, -на = козачи́на, -ни (одежа) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. козакин — КОЗАКИ́Н, а, ч., заст. Чоловічий короткий каптан на гапликах із брижами ззаду та стоячим коміром. Вийняла жінка з скрині мій.. козакин: що порвалось — позашивала та швиденько й випровадила (Стор. Словник української мови в 11 томах
  5. козакин — Козакин, -на м. Козакинъ. Вийняла жінка з скрині мій милиціонний козакин, що порвалось — позашивала. Стор. І. 161. Словник української мови Грінченка