козакування
КОЗАКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. козакува́ти 1.
Багато, мабуть, нагадав їм [козакам] Тарас [Бульба] знайомого й кращого, що буває в людині, яку зробили мудрою роки горя, праці, козакування і всяких злигоднів (О. Довженко);
Дід охоче розповідав про своє козакування та про пригоди, що траплялися за його довгий вік (Ю. Мушкетик);
– Бачите, о-он козаки каміння в фортецю носять? Так от ставайте в ряд. З цього й почнеться ваше козакування (В. Чемерис);
Козакування як побутове явище ставало звичним для українського суспільства XVI ст. (з навч. літ.);
У 34–річного буковинця історія козакування не така давня. Але відео з вулиці Грушевського зробило його “зіркою” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козакування — козакува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- козакування — -я, с., заст., розм. Дія за знач. козакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козакування — Козакува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козакування — КОЗАКУВА́ННЯ, я, с., заст., розм. Дія за знач. козакува́ти. Багато, мабуть, нагадав їм [козакам] Тарас [Бульба] знайомого й кращого, що буває в людині, яку зробили мудрою роки горя, праці, козакування і всяких злигоднів (Довж., III, 1960, 37). Словник української мови в 11 томах
- козакування — Козакува́ння, -ня с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування. К. ЧР. 22. Словник української мови Грінченка