козачкувати
КОЗАЧКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., іст.
Бути козачком (у 2 знач.).
У селі Будище, куди 14-річного Тараса забрали козачкувати, збереглися будинок пана П. Енгельгардта та велетенський дуб, у дуплі якого Т. Шевченко ховав свої малюнки (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me