козачкувати

КОЗАЧКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., іст.

Бути козачком (у 2 знач.).

У селі Будище, куди 14-річного Тараса забрали козачкувати, збереглися будинок пана П. Енгельгардта та велетенський дуб, у дуплі якого Т. Шевченко ховав свої малюнки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me