козачкування

КОЗАЧКУВА́ННЯ, я, с., іст.

Дія за знач. козачкува́ти.

– Неси, Андрію, ножиці! – гукнув Тарас, згадавши своє гірке козачкування. – Щоб нам якісь зінькевичі не дозволяли по-людськи стригтись! Дзуськи! (Василь Шевчук);

Козачкування, навіть неусвідомлене, відрізняється від козакування тільки однією літерою – але ж яка різниця! (із журн.).