козинаки
КОЗИНА́КИ, ів, мн.
Східні солодощі із очищеного від лушпиння насіння (перев. соняшнику, кунжуту і т. ін.) або горіхи в меду чи цукрі, спресовані в брикети.
Вони стояли біля вікна в коридорі, гризли козинаки і дивились, як у дворі на спортмайданчику старшокласники дерлися вгору по канату (В. Нестайко);
На відміну від інших солодощів, козинаки не містять хімічних домішок, тваринних білків та жирів, але при цьому смачні та поживні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me