козловий
КОЗЛО́ВИЙ, а, е.
1. Пошитий зі шкіри, хутра козла (у 2 знач.); козлячий.
На голові в неї старенька хустина.., на ногах черевики нові, козлові (А. Свидницький);
Вона справить собі червоні чоботи, м'які, козлові (М. Коцюбинський);
Зодягнена Киліяна була пишно: керсетка зі штофу, морева запаска, козлові, українським ладом шиті чобітки (Ю. Мушкетик);
Ото як вийде [Галя], як заграє брівками, очима стрельне і туди, й сюди, у чобітках із модними підківками, зелений верх, козлові переди (Л. Костенко).
2. техн. Кран, підйомне обладнання мостового типу, несучі елементи якого кріпляться на чотирьох опорах, які дещо схожі на ноги козла.
Козлові крани встановлюють на відкритих майданчиках для вантажно-розвантажувальних і будівельних робіт, навантаження великих контейнерів тощо (з навч. літ.);
По долині, відгородженій дамбою від русла, іржавіли сейнери, брухт козлового крана, обручі на пропахлих рибою діжках (Є. Пашковський).
Значення в інших словниках
- козловий — козло́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- козловий — -а, -е. Пошитий зі шкури, хутра цапа; козлячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козловий — ЦАПИ́НИЙ, ЦА́П'ЯЧИЙ, КОЗЛЯ́ЧИЙ, КОЗЛИ́НИЙ, КОЗЛО́ВИЙ. Словник синонімів української мови
- козловий — Козло́вий і кізло́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козловий — КОЗЛО́ВИЙ, а, е. Пошитий із шкіри, хутра цапа; козлячий. На голові в неї старенька хустина.., на ногах черевики нові, козлові (Свидн., Люборацькі, 1955, 52); Вона справить собі червоні чоботи, м’які, козлові (Коцюб., II, 1955, 15). Словник української мови в 11 томах
- козловий — Козло́вий, -а, -е Козловый. Словник української мови Грінченка