козобас
КОЗОБА́С, а, ч.
Смичково-щипковий музичний інструмент, створений на гуцульській фольклорно-етнографічній основі.
З кінця 60-х рр. XX ст. у складі різних фольклорних ансамблів і троїстих музик з'явився незвичний інструмент з дивною назвою “козобас”, що є новим видом народного контрабаса (з наук.-попул. літ.);
Оригінальним народним витвором, що ввібрав у себе низку елементів музичного побуту Гуцульщини, став козобас, звучання якого імітує козу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me