козодій

КОЗОДІ́Й, до́я, ч., розм.

Той, хто доїть кіз (у 1 знач.).

– Провчимо харцизів! – шипів [Босаковський], додаючи собі й іншим відваги. – .. Гадали, що на гречкосіїв напали, на свинопасів і козодоїв. Провчимо ми вас! (Б. Лепкий);

– Козодій! Козодій! От розкажу в школі, як ти козу видоїв, знатимеш тоді, як я не стану відмінником! (А. Дімаров).