1. Словник української мови у 20 томах

козолист

КОЗОЛИ́СТ, у, ч.

Те саме, що жи́молость.

Я знаю місце, де цвіте чебрець, Фіалка никла й жовтий баранець І, сплівшися з шипшиною, навис Над ними запахущий козолист (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра);

Передбачити погоду допомагають і “живі барометри”. Сильний запах квітів козолисту – на дощ (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козолист — козоли́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. козолист — -у, ч. Чагарник із попарно розміщеними листками та запашними квітками, зібраними в суцвіття; жимолость. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козолист — КОЗОЛИ́СТ, у, ч. (Lопісеrа сарfоlіит L.). Чагарник із попарно розміщеними листками та запашними квітками, зібраними в суцвіття; жимолость. Словник української мови в 11 томах