козівник

КОЗІВНИ́К, а́, ч.

Фахівець із козівництва.

Вітчизняні козівники-селекціонери.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козівник — козівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. козівник — -а, ч. Фахівець із козівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козівник — КОЗІВНИ́К, а, ч. Фахівець із козівництва. Словник української мови в 11 томах