1. Словник української мови у 20 томах

кокошитися

КОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм.

Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися.

– Таке воно.., що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (В. Стефаник);

– А що ж вони можуть мені зробити? – кокошився старий (З. Тулуб);

Микола смішно кокошився (Олекса Ізарський);

– Ви занадто цікаві, панове! – Заспокойтеся, бароне, – примирливо сказав Філіп. – Не кокоштеся. Повірте, ми й у гадці не мали втручатися в ваші особисті справи (О. Авраменко, В. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокошитися — коко́шитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кокошитися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  3. кокошитися — -шуся, -шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кокошитися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. кокошитися — КОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися. — Таке воно кашливе та заслинене, що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (Стеф., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. кокошитися — Кокошитися, -шуся, -шишся гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26. Словник української мови Грінченка