колаборація
КОЛАБОРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Співпраця з ким-небудь.
Відомий дизайнер Готьє продовжить розвивати парфумерну лінію і колаборації з різними марками (з газ.).
2. Співпраця уряду чи громадян держави з ворогами своєї країни в інтересах ворога-загарбника на шкоду своїй державі чи її союзників.
Класичне поняття колаборації в Другій світовій війні пов'язується із співпрацею французького уряду Петена з гітлерівцями (з навч. літ.);
Нелояльність українського населення до радянської влади – дезертирство, колаборація тощо – виявилася вкрай дражливою темою для творчої еліти, яка розглядала це як свою особисту трагедію (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me