колаборація

КОЛАБОРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Співпраця з ким-небудь.

Відомий дизайнер Готьє продовжить розвивати парфумерну лінію і колаборації з різними марками (з газ.).

2. Співпраця уряду чи громадян держави з ворогами своєї країни в інтересах ворога-загарбника на шкоду своїй державі чи її союзників.

Класичне поняття колаборації в Другій світовій війні пов'язується із співпрацею французького уряду Петена з гітлерівцями (з навч. літ.);

Нелояльність українського населення до радянської влади – дезертирство, колаборація тощо – виявилася вкрай дражливою темою для творчої еліти, яка розглядала це як свою особисту трагедію (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me