колаборувати
КОЛАБОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Займатися колаборантством.
Атенська аристократія колаборувала з мілітарно сильнішими сусідами: Спартою, Македонією, Римом, коли вони здійснювали вторгнення на їхню територію (з навч. літ.);
– Коли ми досліджуємо документи 1940–1941 років, а потім знову з 1944-го, то бачимо, що деякі люди були схильні колаборувати з будь-яким злочинним режимом. Миттю пристосуватися, без жодних моральних установок (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me