колаборувати

КОЛАБОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Займатися колаборантством.

Атенська аристократія колаборувала з мілітарно сильнішими сусідами: Спартою, Македонією, Римом, коли вони здійснювали вторгнення на їхню територію (з навч. літ.);

– Коли ми досліджуємо документи 1940–1941 років, а потім знову з 1944-го, то бачимо, що деякі люди були схильні колаборувати з будь-яким злочинним режимом. Миттю пристосуватися, без жодних моральних установок (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me