1. Словник української мови у 20 томах

колаген

КОЛАГЕ́Н, у, ч., біохім.

Білкова речовина, що є основним складником кісток та хрящів людини і тварин.

Сполучна тканина – плівки, сухожилки, суглобові зв'язки, хрящі, окістя – складається з колагену та еластину (з наук.-попул. літ.);

Учені десятиліттями не могли зрозуміти молекулярну будову колагену і перший доказ того, що колаген має постійну структуру на молекулярному рівні, було представлено в середині 30-х років ХХ ст. (з навч. літ.);

Лізин бере активну участь у виробленні колагену, який робить шкіру гладенькою та пружною, запобігаючи появі зморщок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колаген — колаге́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колаген — -у, ч., анат. Білкова речовина, що є основною складовою частиною кісток і хрящів людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колаген — колаге́н (від грец. κόλλα – клей і ...ген) волокнистий білок, що є основною складовою частиною специфічних волокнистих структур сполучної тканини тварин і людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колаген — Волокнистий білок з групи склеропротеїнів; є у хребетних, осн. елемент сполучної тканини; утворює т.зв. клеєподібні волокна; к. не розчиняється у воді і органічних розчинниках; у водних розчинах лугів під дією темп. утворює желатин. Універсальний словник-енциклопедія
  5. колаген — КОЛАГЕ́Н, у, ч., анат. Білкова речовина, що є основною складовою частиною кісток і хрящів людини й тварин. Словник української мови в 11 томах