1. Словник української мови у 20 томах

колбуд

КОЛБУ́Д, у, ч., іст.

Скорочення: колгоспний будинок (культури).

Колгосп .. взявся причепурити себе: пообмазували колгоспники хати, попідчищали двори, одремонтували хліви, підлагодили колбуд, містки, дороги (Остап Вишня);

Коли Кандиба прийшов додому, Макар сидів біля столу і голився, збираючись до колбуду (С. Добровольський);

В колбуді наш четвертий клас Сьогодні ставив п'єсу (І. Муратов);

В центрі села, над стрімкими пірамідами молодого парку, височіло кілька двоповерхових будинків – колбуд, школа, лікарня, правління колгоспу (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колбуд — колбу́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колбуд — -у, ч. Колективне, громадське, гуртове будівництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колбуд — КОЛБУ́Д, у, ч. Скорочення: будинок колективіста. В колбуді наш четвертий клас Сьогодні ставив п’єсу (Мур., Широка дорога, 1950, 11); Коли Кандиба прийшов додому, Макар сидів біля столу і голився, збираючись до колбуду (Добр., Тече річка.., 1961, 56). Словник української мови в 11 томах