колективно

КОЛЕКТИ́ВНО.

Присл. до колекти́вний.

– Нам приємно бачити ваше благородне обличчя, і ми одноголосно, хоч окремо, не колективно .. зійшлися у вас, щоб потиснути вашу чесну руку (І. Франко);

От пливемо й на Дніпро дивимось .. На цім на самім місці Володимир колективно всіх киян перехрестив (Остап Вишня);

Вони звикли колективно жити й діяти... Через це підпілля не можна повністю знищити (Ю. Яновський);

Тепер усі такі справи – і винаходи, і удосконалення – робляться колективно. Одна людина нічогісінько не варта, у неї ніколи нічого не вийде (В. Владко).