1. Словник української мови у 20 томах

колективіст

КОЛЕКТИВІ́СТ, а, ч.

Послідовник, прибічник колективізму.

Почувши, що він голова правління, я .. задумався: .. Як же такий, як Володька, міг бути за голову правління кредитового товариства в районі, де стільки комун, де є чимало свідомих, розумних колективістів? (Д. Бузько);

[Пасічний:] Запорозькі козаки для свого часу в певній мірі теж були колективісти! .. Факт. Жили артілями, що куренями звались. Артіль рибальська, ковальська, збройна (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективіст — колективі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колективіст — -а, ч. Послідовник, прибічник колективізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективіст — Колективі́ст, -та; -ві́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колективіст — КОЛЕКТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник колективізму. В тому-то, власне, й полягає сила колективіста, що все, в тому числі і свій талант, він цінує лише в тій мірі, в якій цей талант може стати суспільним набутком (Рад. літ-во, 9, 1966, 9). Словник української мови в 11 томах