1. Словник української мови у 20 томах

колективізуватися

КОЛЕКТИВІЗУВА́ТИСЯ, у́ється, у́ємося, у́єтеся, недок. і док., іст.

1. Об'єднуватися в колгоспи.

[Батько:] Колективізуєте [села]? [Оксана:] Не ми колективізуємо, а вони самі колективізуються (Остап Вишня);

Одна комунівська дівчина йому в око впала. Отож і чекає він того щасливого дня, коли Сокільче колективізується й він зі своєю Вівдею в одній комуні-сім'ї опиниться (Д. Бузько).

2. Пас. до колективізува́ти.

Село те колективізувалося повільно (Ю. Збанацький);

У сільськогосподарських артілях колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для її обробітку реманент (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізуватися — колективізува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колективізуватися — -ується, недок. і док., іст. 1》 Об'єднуватися в колективні господарства – колгоспи. 2》 тільки недок. Пас. до колективізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективізуватися — КОЛЕКТИВІЗУВА́ТИСЯ, ується, недок. і док. 1. Об’єднуватися в колгоспи. [Ромашка:] Україна вся колективізується, і ми не хочемо пасти задніх (Мик., І, 1957, 96); Село те колективізувалося повільно (Збан., Любов, 1957, 57). 2. тільки недок. Пас. до колективізува́ти. Словник української мови в 11 томах