1. Словник української мови у 20 томах

колективізувати

КОЛЕКТИВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, іст.

Проводити, здійснювати колективізацію.

– Комуна колективізує сарану, голоті – всі права... (Г. Косинка);

Колективізувати сільське господарство;

// Взагалі усуспільнювати.

Землю у власників відібрали, майно колективізували (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізувати — колективізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колективізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., іст. Проводити, здійснювати колективізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективізувати — Колективізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колективізувати — КОЛЕКТИВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Проводити, здійснювати колективізацію. Колективізувати сільське господарство. Словник української мови в 11 томах