колективізований

КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст.

Дієпр. пас. до колективізува́ти.

Тракторна колона орала сокільські колективізовані ниви (Д. Бузько);

Усі дослідники пов'язують голод в Україні із суцільною колективізацією сільського господарства. Вони не помиляються, але заради точності слід додати: голод спалахнув в уже колективізованому селі (з наук. літ.);

Колективізоване сільськогосподарське господарство треба було механізувати (з навч. літ.);

// колективізо́вано, безос. пред.

І щодня, і щоночі в сільраду телефонограми: – Скільки заготовлено? – Скільки протруєно? – Скільки прочищено? – Скільки колективізовано? (Остап Вишня);

До 1933 р. більшість селян України було колективізовано (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колективізований — колективізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. колективізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колективізований — колективізо́ваний усуспільнений, об’єднаний у колгоспи. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. колективізований — КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колективізува́ти; // У знач. прикм. Відтворити красу життя нового, колективізованого села — такий художній задум п’єси Ю. Яновського «Потомки» (Укр. рад. драм.., 1957, 56); // колективізо́вано, безос. Словник української мови в 11 томах