колективізований
КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е, іст.
Дієпр. пас. до колективізува́ти.
Тракторна колона орала сокільські колективізовані ниви (Д. Бузько);
Усі дослідники пов'язують голод в Україні із суцільною колективізацією сільського господарства. Вони не помиляються, але заради точності слід додати: голод спалахнув в уже колективізованому селі (з наук. літ.);
Колективізоване сільськогосподарське господарство треба було механізувати (з навч. літ.);
// колективізо́вано, безос. пред.
І щодня, і щоночі в сільраду телефонограми: – Скільки заготовлено? – Скільки протруєно? – Скільки прочищено? – Скільки колективізовано? (Остап Вишня);
До 1933 р. більшість селян України було колективізовано (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колективізований — колективізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- колективізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колективізований — колективізо́ваний усуспільнений, об’єднаний у колгоспи. Словник іншомовних слів Мельничука
- колективізований — КОЛЕКТИВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колективізува́ти; // У знач. прикм. Відтворити красу життя нового, колективізованого села — такий художній задум п’єси Ю. Яновського «Потомки» (Укр. рад. драм.., 1957, 56); // колективізо́вано, безос. Словник української мови в 11 томах